Кодеин напиток Lean (лин) Канаш

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Епта, привет, чуваки! Сегодня я расскажу вам про одну безумную историю, как я купил закладки и стал супергероем помоек! Вот такой я стал наркоманом-гопником, друзья! Короче, сидел я на своей сраной кухне в своей двухкомнатной хрущевке и вдруг заходит ко мне моя бадяга Максим. Да, это тот самый Максим, продавец наркотиков из нашего двора. Даже с корешами наказывали за его колеса! И этот петух подходит ко мне и говорит: "Братишка, у меня тут свеженькие закладки, настолько они крутые, что ты станешь супергероем помоек!" Ну я такой, залез на стол и грю: "Да, давай, Максимчик, я готов за это схавать твои пузыри!" Тут Максим достал из кармана бульбулятор и поставил передо мной. Я посмотрел на него, как на существо из другого измерения. "Че это такое?" - спросил я, в полном недоумении. Он стал объяснять мне, что это такое прибор для юзания закладок. Ну и я, конечно же, решился попробовать. "Ладно, Максимчик, давай поглядим, что ты тут наколол". Он сунул в бульбулятор несколько колес и протянул мне его. Я взял и потянул, словно последний наркоман во вселенной. Бульбулятор начал шипеть, а я почувствовал, что мой мозг покорился закладкам. Ну и вообще, я почувствовал себя как крутой хакер из фильма "Матрица"! Сразу после этого я стал ощущать некое сверхспособности. Я смотрел на свои руки, и они казались мне прозрачными. Я был неуязвим, непобедим, бля, супергероем! Я тут же понял, что это моя миссия - стать защитником нашего двора от парней из соседнего подъезда, которые перетягиваются с нашими и грабят бабушек, ёпт! Так что, решил я немедленно перейти к делу победе над преступностью! Вот я и надел свою супергеройскую форму - старые джинсы, нацепил на голову тряпку и взял в руки металлическую лопату. Да, именно лопату, братаны! Она стала моим оружием в борьбе с преступностью. Ну и, конечно же, я накололся перед каждым своим вылетом супергероя. Что ж, кайфово было! Я провел первую ночь на своих улицах, потрясая своей суперсилой, несущейся по дворам и охраняя каждую бабушку и компанию девок, которые отсиживались на детской площадке. Я стал настоящим героем, настоящей легендой дворовой нечисти! Но когда на меня нашил драгдилеры из соседнего района, тогда-то я понял, что быть супергероем помоек - это не только кайф, но и хуйня. Они накинулись на меня как стая голодных хищников, а я один не смог их всех победить. Их было слишком много, а я был уже чисто херовой кучей мяса. Они меня избили, забрали все мои закладки и ушли, оставив меня лежать тут же, на грязной асфальтовой грядке. Так закончилась моя супергеройская история, друзья. Я стал просто наркоманом, избитым и беззащитным, потерявшим всю свою силу и смысл жизни. Теперь я сидю тут в своей хрущевке, чешу свою бедную голову и тяну себе довольно страшные мысли. Но что мне остается делать? Теперь я брошенный супергерой помоек, бесполезный и униженный. Так что, парни, не суйтесь в эту дрянь, не юзайте закладки и не становитесь супергероями помоек. У вас есть шанс избежать этого, пока ваша жизнь не стала сплошным дерьмом, помните об этом!